Більше 10 років триває російсько-українська війна. І якщо перша частина, яка змінила декілька «назв» – гібридна війна, АТО , ООС – для багатьох була «десь там», то широкомасштабне вторгнення раз і назавжди змінило життя усіх українців. Втрата близьких, зруйновані будинки, окупація, еміграція – це лише частинка жахів, які торкнулися нас. Зрештою, навіть до негативних факторів людина адаптується, інакше б наше ментальне здоров’я не витримало б постійної напруги. Та чи насправді до такого можна звикнути? На жаль, отримані травми можуть повертатися у вигляді страшної і неприємної абревіатури – ПТСР.
Що таке ПТСР?
Посттравматичний стресовий розлад – це патологічний стан, що слугує наслідком перенесеного психоемоційного потрясіння. Таке порушення може виникнути в будь-якому віці. Після потрясіння людина асоціює пережиті події з емоціями, які виникали в неї під час стресових обставин. Іноді спогадів і думок вдається позбутися самостійно, що спричиняє поліпшення самопочуття і дає змогу повернутися до повсякденних занять. Але в деяких випадках асоціації та негативні думки зберігаються, повторюються, знижують якість життя, створюють сприятливі умови для розвитку нових психічних порушень. Такий стан свідчить про наявність ПТСР.
Уточнення. ПТСР не щось нове в українському суспільстві. Явище пов’язане не лише з війною, але кількість випадків була невелика, тому до 2022 року ви могли не помітити людей з розладом.
Фактори та події, що спричиняють ПТСР
Усі обставини, які зумовлюють розвиток ПТСР, класифікуються на 2 види: до першої групи належать реальні чинники, до другої – потенційно можливі (загрозливі, коли виникає високий ризик для здоров'я та життя людини).
Посттравматичний стресовий розлад може викликати перенесена фізична травма, зґвалтування, інформація, пов'язана зі смертю.
Зазначені чинники впливають на психіку людини, якщо:
- Подібне вже трапилося з нею самою.
- Вона стала очевидцем обставин, за яких психотравмувальні фактори впливали на когось.
- Дізналася про несприятливі події, що стосуються її родичів, близьких.
- Пережила ситуацію, за якої відбувався повторний вплив чинника, що травмує психіку (як пережитого самою людиною, так і пов'язаного з іншими людьми).
Особи з підвищеною чутливістю до матеріалу, що транслюється через засоби масової інформації, також можуть зіткнутися з емоційною нестабільністю, розладом психіки.
Уточнення. Через ігнорування законів війни та звіряче відношення до інших націй росіянами, українці стикаються з усіма вищезазначеними факторами. До цього додається нагнітання з боку ЗМІ.
Причини негативного впливу певних подій на психіку
Виразність шокового стану залежить від ступеня невідповідності уявлень про навколишній світ подіям, що реально відбуваються. Відсутність усвідомлення впливає на психіку деструктивно. Події, які за своєю специфікою суперечать життєвому укладу і світогляду людини, можуть статися в будь-який момент. На психіці також несприятливо відбивається фактор спонтанності.
Емоції, що виникають після пережитого психотравмувального чинника: тривожність, злість, почуття розпачу, невдоволення, печаль. Наявність перелічених відчуттів негативно відбивається на самооцінці, змушує засумніватися в собі, але не означає, що розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Ознаки цього стану інші.
Уточнення. Визначити, ПТСР це чи щось інше, може лише спеціаліст. Самодіагностика в даному випадку недопустима.
Симптоми посттравматичного розладу
Прояви ПТСР можуть виникнути одразу після перенесеної психотравмувальної події або відстрочено. У другому випадку період варіює від кількох днів і тижнів до 2-6 місяців. Усі симптоми діляться на кілька груп:
- Повторне переживання ознак.
- Симптоми уникнення.
- Симптоми настрою.
- Ознаки настороженості та реактивності.
Повторне переживання симптомів включає в себе спогади, сни, дисоціативні реакції. Сюди належить відчуття тривожності, поява безсоння, нав'язливих думок і кошмарних снів. Додатково виникає відчуття дежавю – ніби подія, яка раніше спровокувала психоемоційне потрясіння, виникає повторно. Стан може супроводжуватися астеновегетативними реакціями – запамороченням, аритмією, прискореним диханням, втратою свідомості.
Симптоми уникнення включають у себе порушення пам'яті, що має форму дисоціативної амнезії (людина не може пригадати подробиці психотравмуючих обставин), прагнення до самоізоляції, відмову від обговорення того, що сталося. Також сюди належить обмеження від контакту або відмова від використання чинників, які асоціюються з раніше перенесеними негативними подіями. Це може бути небажання переглядати певні телепередачі, спілкуватися з конкретними людьми.
Симптоми настрою включають у себе розчарування в навколишньому світі, у суспільстві; звинувачення себе та соціуму, переважання почуття несправедливості. Також ця група ознак характеризується появою негативних емоцій – обурення, провини, страху, сорому. Людина дистанціюється від виконання звичної діяльності – побутової, повсякденної, професійної, втрачає до неї інтерес.
Симптоми настороженості та реактивності включають у себе відчуття напруженості, надмірну й невиправдану реакцію на звуки та рухи, які можуть навіть трохи нагадувати раніше перенесену стресову подію. У такому стані людина відчуває труднощі зі сном – він стає поверхневим, переривчастим або взагалі відсутній. Також виникають складнощі з концентрацією уваги, спостерігається різке чергування емоційного пригнічення і підвищеної психічної збудливості; виникає інтерес до занять, здатних завдати шкоди.
Уточнення. Такі прояви розладу ви можете спостерігати як в дорослих, та к і в дітей, як в людей в окупації, так і в українців-емігрантів. Ніхто не застрахований від цього.
Причини розвитку ПТСР
Усі причини, що спричиняють ПТРС, поділяють на психологічні та фізіологічні. До першої групи належать такі чинники:
Пам'ять. Після того, як людина опиняється в психотравмуючих подіях, вона може не відтворити всі деталі того, що пережила. Незважаючи на болючість спогадів і небажання повторно проговорювати перенесене, це може допомогти щодо усвідомлення сенсу події та подальшого відновлення психічного здоров'я.
Нав'язливі думки, небажані спогади (флешбеки). За такого стану в людини виникає низка думок, у яких вона повертається до пережитої події. При ПТСР такі спогади належать до частини загальної клінічної картини. В інших випадках флешбеки – це реакція головного мозку на перенесений стрес. Вона мотивує проаналізувати те, що трапилося, щоб уникнути повтору таких подій або зрозуміти, як діяти, опинившись в аналогічній ситуації.
Уникнення, притуплення. Регулярно згадуючи пережиті події, людина створює навантаження на психологічний стан, виснажує себе. Не розмірковуючи про пережите, вона на підсвідомому рівні захищає психіку від деструкції.
Надмірна пильність. Стан готовності до таких самих подій, які були пережиті раніше, вимотує, оскільки перебування в постійній напрузі передбачає витрату енергії.
Фізіологічні причини розвитку ПТСР пов'язані з особливостями гормонального фону людини. Деякі ознаки розвиваються через те, що організм захищає психіку від деструктивного впливу і зберігає потенціал для відновлення після пережитої події. У цьому випадку симптоми пов'язані з особливостями функціонування гормонів, що виділяються під час стресів, а також з нюансами роботи відділів мозку, які продукують зазначені речовини. Фізіологічні чинники, що впливають на ймовірність розвитку ПТСР:
Адреналін. "Гормон витривалості", він бере участь у підготовці організму до енерговитратних дій. Ця біологічно активна речовина виробляється під час перебування людини в стресових подіях. Після припинення впливу травмувального чинника на психіку концентрація адреналіну в крові має самостійно нормалізуватися. Якщо подібного не відбувається, виникає низка симптомів: дратівливість, різкі перепади настрою, безсоння, напруженість.
Гіпокамп. Один із відділів лімбічної системи головного мозку. Виконує важливу функцію – він формує емоції. Також цей відділ мозку переміщує короткочасну пам'ять у довготривалу. Але під впливом надмірної концентрації адреналіну відбувається збій у функціонуванні гіпокампу. Тому інформація про перенесену подію залишається на колишньому місці, і в людини регулярно виникають спогади про пережитий стрес. При цьому усвідомлення того, що подія вже в минулому – відсутнє, й інтерпретується мозком, як ситуація, що може повторитися.
Уточнення. Чим довше триває війна, тим більше українців стикнеться з психологічними і фізіологічними факторами розвитку розладу.
Діагностування та лікування ПТСР
Поставити діагноз «посттравматичний стресовий розлад» може лікар-психіатр. Діагностика часто полягає в збиранні скарг з боку родичів і друзів, щоб диференціювати ПТСР від інших захворювань, які мають схожу симптоматику. Крім того це додає об’єктивності оцінці, адже пацієнт може свідомо або несвідомо приховувати деякі прояви розладу.
Класичними методами лікування ПТСР є когнітивно-поведінкова терапія, медикаментозне лікування, гіпнотерапія. Медикаментозна компонента включає в себе прийом нейролептиків, блокаторів, антидепресантів, транквілізаторів. Когнітивно-поведінкове лікування має на меті опрацювання травматичного досвіду. Курс такої терапії може тривати від 2 місяців до півроку.
Уточнення. Як і при будь-якому іншому захворюванні чи стані, медичне лікування найефективніше, але завжди супроводжується побічною дією, або негативним впливом на окремі органи чи системи пацієнта. Це очевидний фактор вживання лікарських засобів.
Альтернатива вживанню сильнодіючих фармацевтичних препаратів
Психотерапія ефективно дозволяє долати ПТСР. Але вживання медичних засобів – нейролептиків, антидепресантів, транквілізаторів – з часом призводить до проблем з шлунково-кишковим трактом, статевої дисфункції, порушення сну. Крім того, припинення вживання ліків може викликати синдром відміни, а транквілізатори можуть викликати залежність.
Очевидно, що в такій ситуації потрібно шукати альтернативу – ефективну, але безпечну. Варто звернути увагу на мікродозінг червоного мухомору. Він майже немає протипоказань (не можна вживати вагітним, породіллям, дітям, людям з шизофренією), використовується у випадках, коли пацієнти відмовляються від антидепресантів та нейролептиків. Метод демонструє високу ефективність, відзначається нормалізація сну, покращення самопочуття, зниження перепадів настрою, зменшення потягу до алкоголю. Це лише невелика частина позитивних ефектів від мікродозінгу червоного мухомору. Очевидний плюс – відсутність побічних ефектів для шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози.
Уточнення. З’являється все більше свідчень про вживання мікродозінгу для вирішення психологічних проблем, ПТСР та пошуку психологічної рівноваги серед військових, які зазнають щоденно найбільшого стресу. Вони відзначають позитивний вплив червоного мухомору. Широкого розповсюдження набув сюжет з військовим (позивний «Мухомор»), який зміг побороти прояви посттравматичного стресового розладу завдяки мікродозінгу.
Висновок
Психічним здоров’ям не можна нехтувати. Умови в яких ми живемо, щоденний стрес – негативно впливають на наше фізичний і ментальний стан. Людей, яким діагностують посттравматичний стресовий розлад буде все більше. Вони потребують лікування та піклування близьких. Медикаментозна терапія має сої переваги і свої недоліки. Тому не варто нехтувати тим, що підказує нам сама природа. Мікродозінг червоного мухомора може і має стати тим методом, який допоможе м’яко та ефективно подолати наслідки ПСТР. Придбати продукти з чарівного риб’я ви можете в нашій інтернет-крамничці - https://muhomornya.com/
Єдність, любов та увага до близьких людей допоможе пережити важкі часи. Як відомо, після найтемнішої ночі завжди наступає світанок.
